Словарь української мови (1924)/бузувати
◀ бузок | Словарь української мови Б бузувати |
бузувір ▶ |
|
Бузува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать выговоръ. Желех.
◀ бузок | Словарь української мови Борис Грінченко Б бузувати |
бузувір ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бузувати
Борис Грінченко
1924
Бузува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать выговоръ. Желех.