Словарь української мови (1924)/будівля
◀ будище | Словарь української мови Б будівля |
будівник ▶ |
|
I. Буді́вля, лі, ж. Строеніе, постройка, зданіе. Шкода́ йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.
II. Буді́вля, ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хатів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.