Словарь української мови (1924)/будніти
◀ будничка | Словарь української мови Б будніти |
будова ▶ |
|
Будні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дудніти. Будуть вози будніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось буднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)