Словарь української мови (1924)/бугало
| ◀ бугайчик | Словарь української мови Б бугало |
бугаш ▶ |
|
Бугало, ла, с.? Встрѣчено въ любовномъ заклинаніи. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір...., учепися ти йому за серце...., щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав. Чуб. I. 92, 93.