Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бубон
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́бон, бна, м. Бубенъ. Чуб. III. 268; VII. 450. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. Голий як бубон. Ном. № 1523. Що дня божого діточки її як бубон збиті. МВ. I. 45. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. К. ПС. 15. Ум. Бу́бник. Качається, як бубник голеньке. Ном. № 9234.