Словарь української мови (1924)/бубній
◀ бубнити | Словарь української мови Б бубній |
бубніти ▶ |
|
Бубні́й, нія́, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
◀ бубнити | Словарь української мови Борис Грінченко Б бубній |
бубніти ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бубній
Борис Грінченко
1924
Бубні́й, нія́, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.