Словарь української мови (1924)/брязкати
| ◀ брязкання | Словарь української мови Б брязкати |
брязкач ▶ |
|
Бря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Нп.
| ◀ брязкання | Словарь української мови Борис Грінченко Б брязкати |
брязкач ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брязкати
Борис Грінченко
1924
Бря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Нп.