Словарь української мови (1924)/брухо

by Борис Грінченко

◀ брухатий

Словарь української мови Борис Грінченко Б брухо

бруховещина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бру́хо, ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо, розсілося брухо. Чуб. III. 247.