Словарь української мови (1924)/брусувати
| ◀ брусся | Словарь української мови Б брусувати |
брусяка ▶ |
|
Брусува́ти, су́ю, єш, гл. Ѣсть что либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти, старосто, їм батуй! Кв. 2) «Размягчать и разминать кожу при посредствѣ бруса изъ точильнаго камня» (у кожевниковъ). Вас. 157.