Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бруслина
Берлін: Українське слово, 1924

Брусли́на, ни, ж. 1) Раст. а) Evonymus europaeus. Вх. Пч. II. 31. б) Evonymus verrucosus. Анн. 142. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Морд. Оп. 31. См. Бруселина. 2) Вода изъ подъ точила. См. Брусини. 3) Окалина, шлакъ.