Словарь української мови (1924)/брунь

by Борис Грінченко

◀ брунчати

Словарь української мови Борис Грінченко Б брунь

брунька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Брунь! меж. = Бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.