Словарь української мови (1924)/брукувати
| ◀ бруку | Словарь української мови Б брукувати |
брунат ▶ |
|
Брукува́ти, ку́ю, єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
| ◀ бруку | Словарь української мови Борис Грінченко Б брукувати |
брунат ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брукувати
Борис Грінченко
1924
Брукува́ти, ку́ю, єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.