Словарь української мови (1924)/брова

by Борис Грінченко

◀ бріч

Словарь української мови Борис Грінченко Б брова

бровань ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Брова́, ви́, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. Бро́ви на шнуро́чку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола съ чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум. Брі́вка, брі́вонька, брі́вочка, бровеня́, бровеня́тко, бровеня́точко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. Нп.