Словарь української мови (1924)/бринькати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бринькати
Берлін: Українське слово, 1924

Бри́нькати, каю, єш, гл. 1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.