Словарь української мови (1924)/бринталик
◀ бриніти | Словарь української мови Б бринталик |
бринтало ▶ |
|
Бринта́лик, ка, м. Ум. отъ бринталь.
◀ бриніти | Словарь української мови Борис Грінченко Б бринталик |
бринтало ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бринталик
Борис Грінченко
1924
Бринта́лик, ка, м. Ум. отъ бринталь.