Словарь української мови (1924)/бриндуватися
| ◀ бриндзянка | Словарь української мови Б бриндуватися |
бриндуша ▶ |
|
Бриндува́тися, ду́юся, єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. „Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!“ — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати. Гол. II. 143.