Словарь української мови (1924)/бридкий
| ◀ бридій | Словарь української мови Б бридкий |
бридкість ▶ |
|
Бридки́й, а́, е́. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.
| ◀ бридій | Словарь української мови Борис Грінченко Б бридкий |
бридкість ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бридкий
Борис Грінченко
1924
Бридки́й, а́, е́. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.