Словарь української мови (1924)/бредець
◀ бредень | Словарь української мови Б бредець |
бредзелія ▶ |
|
Бреде́ць, дця́, м. Тотъ, кто бродитъ или ходитъ въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.
◀ бредень | Словарь української мови Борис Грінченко Б бредець |
бредзелія ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бредець
Борис Грінченко
1924
Бреде́ць, дця́, м. Тотъ, кто бродитъ или ходитъ въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.