Словарь української мови (1924)/брататися
◀ братання | Словарь української мови Б брататися |
браташшя ▶ |
|
Брата́тися, та́юся, єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. Нп. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься. Шевч.