Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брак
Берлін: Українське слово, 1924

Брак, ку, м. 1) Бракъ, негодное. Сам брак ми (= мі) лишили. Фр. Пр. 116. 2) Недостатокъ, неимѣніе. Купив би всього, та брак грошей.