Словарь української мови (1924)/боїще

by Борис Грінченко

◀ боїти

Словарь української мови Борис Грінченко Б боїще

бойє? ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Боїще, ща, с. 1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. МВ. II. 81. Івась кидає свої боїща та руйнування. Мир. ХРВ. 84. 2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Драг. 262. Или здѣсь просто = тік? См. Боїсько.