Словарь української мови (1924)/бочуля
| ◀ бочонок | Словарь української мови Б бочуля |
боюн ▶ |
|
Бочу́ля, лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум. Бочу́лочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.