Словарь української мови (1924)/бочок
◀ бочкур | Словарь української мови Б бочок |
бочонок ▶ |
|
Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бік. 2) мн. Бочки́. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
◀ бочкур | Словарь української мови Борис Грінченко Б бочок |
бочонок ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бочок
Борис Грінченко
1924
Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бік. 2) мн. Бочки́. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.