Словарь української мови (1924)/босий
| ◀ босем | Словарь української мови Б босий |
босини ▶ |
|
Бо́сий, а, е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183. 2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Каменец. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в нетрах. К. ЦН. 242. 3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быкѣ: съ бѣлыми копытами. КС. 1898. VII. 42. 4) Чоловік з бо́сою губо́ю. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. Босе́нький, босе́сенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.