Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
босака
Берлін: Українське слово, 1924

Босака́, нар. Босикомъ. Як ось летить школяр один — невеличкий, обдертий і босака. Св. Л. 139. Босака́ вчи́стити, втя́ти. Побѣжать босикомъ. Ум. Босачка́.