Словарь української мови (1924)/борух
◀ бортяник | Словарь української мови Б борух |
борушкатися ▶ |
|
Бо́рух, ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) Бо́рухи справля́ти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. I. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.