Словарь української мови (1924)/боротати
| ◀ боростатися | Словарь української мови Б боротати |
бороти ▶ |
|
Боро́тати, таю, єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборо́таєте, як от будете хапати та́ з одного, та́ з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.