Словарь української мови (1924)/болботати
◀ болбот | Словарь української мови Б болботати |
болботливий ▶ |
|
Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
◀ болбот | Словарь української мови Борис Грінченко Б болботати |
болботливий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
болботати
Борис Грінченко
1924
Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.