Словарь української мови (1924)/бокувати

by Борис Грінченко

◀ бокрейда

Словарь української мови Борис Грінченко Б бокувати

бокури ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидѣть бокомъ. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.