Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бокаса
Берлін: Українське слово, 1924

Бокаса́, нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.