Словарь української мови (1924)/бока
| ◀ бойчук | Словарь української мови Б бока |
бокань ▶ |
|
Бо́ка, нар. = Боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло неньки. К. Дз. 146.