Словарь української мови (1924)/бодячок
◀ бодячий | Словарь української мови Б бодячок |
боєць ▶ |
|
Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
◀ бодячий | Словарь української мови Борис Грінченко Б бодячок |
боєць ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бодячок
Борис Грінченко
1924
Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.