Словарь української мови (1924)/богувати
| ◀ богочко | Словарь української мови Б богувати |
богумілля ▶ |
|
Богува́ти, гу́ю, єш, гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. I. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ. 302.