Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богомаз
Берлін: Українське слово, 1924

Богома́з, за, м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописецъ, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.