Словарь української мови (1924)/богобоящий
◀ богобоязно | Словарь української мови Б богобоящий |
боговгодниця ▶ |
|
Богобоя́щий, а, е = Богобійний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.