Словарь української мови (1924)/богобоящий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богобоящий
Берлін: Українське слово, 1924

Богобоя́щий, а, е = Богобійний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.