Словарь української мови (1924)/богобоязний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богобоязний
Берлін: Українське слово, 1924

Богобоязли́вий, богобоя́зний, а, е = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.