Словарь української мови (1924)/богарадити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богарадити
Берлін: Українське слово, 1924

Богара́дити, джу, диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екатериносл. г.