Словарь української мови (1924)/бовкунчик

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бовкунчик
Берлін: Українське слово, 1924

Бовку́нчик, ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.