Словарь української мови (1924)/бліхувати
| ◀ бліхування | Словарь української мови Б бліхувати |
блішити ▶ |
|
Бліхува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Бѣлить (ленъ, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
| ◀ бліхування | Словарь української мови Борис Грінченко Б бліхувати |
блішити ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бліхувати
Борис Грінченко
1924
Бліхува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Бѣлить (ленъ, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.