Словарь української мови (1924)/бліднути
◀ блідний | Словарь української мови Б бліднути |
блідолиций ▶ |
|
Блі́днути, ну, неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. II. 110. Зося то червоніла, то блідла. Левиц. I. 304.