Словарь української мови (1924)/блідий

by Борис Грінченко

◀ блищик

Словарь української мови Борис Грінченко Б блідий

блідість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бліди́й, а́, е́. Блѣдный. МВ. II. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у. Ум. Бліде́нький, бліде́сенький.