Словарь української мови (1924)/блявкнути
| ◀ блявкати | Словарь української мови Б блявкнути |
блягузкати ▶ |
|
Бля́вкнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
| ◀ блявкати | Словарь української мови Борис Грінченко Б блявкнути |
блягузкати ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блявкнути
Борис Грінченко
1924
Бля́вкнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.