Словарь української мови (1924)/блудяга

by Борис Грінченко

◀ блудство

Словарь української мови Борис Грінченко Б блудяга

блудяжка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Блудя́га, ги, об. Бродяга. От волоцюга, блудяга. Мир. ХРВ. 18. Як же ти без пашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь. Рудч. Ск. II. 161. Пішла в блудяги. Рудч. Ск. I. 175.