Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блудець
Берлін: Українське слово, 1924

Блуде́ць, дця́, м. Заблудившійся. Kolb. I. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. III. 419.