Словарь української мови (1924)/блудець
| ◀ блуд | Словарь української мови Б блудець |
блудити ▶ |
|
Блуде́ць, дця́, м. Заблудившійся. Kolb. I. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. III. 419.
| ◀ блуд | Словарь української мови Борис Грінченко Б блудець |
блудити ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блудець
Борис Грінченко
1924
Блуде́ць, дця́, м. Заблудившійся. Kolb. I. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. III. 419.