Словарь української мови (1924)/блоха

by Борис Грінченко

◀ блоска

Словарь української мови Борис Грінченко Б блоха

блоховник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Блоха́, хи́, ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3)  — консисторська. Консисторскій чиновникъ. Св. Л. 134.