Словарь української мови (1924)/блискотіти
| ◀ блисконути | Словарь української мови Б блискотіти |
блискотливий ▶ |
|
Блискоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Блестѣть, сверкать. Річка ледві блискоче. МВ. (КС. 1902. X. 143).
| ◀ блисконути | Словарь української мови Борис Грінченко Б блискотіти |
блискотливий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блискотіти
Борис Грінченко
1924
Блискоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Блестѣть, сверкать. Річка ледві блискоче. МВ. (КС. 1902. X. 143).