Словарь української мови (1924)/блискавчин
| ◀ блискавконогий | Словарь української мови Б блискавчин |
блискалка ▶ |
|
Бли́скавчин, на, не. Принадлежащій молніи. Встрѣчено въ заговорѣ противъ переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин. Мил. М. 48.