Словарь української мови (1924)/блескотіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блескотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Блескоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.