Словарь української мови (1924)/блаженний
| ◀ благущий | Словарь української мови Б блаженний |
блаженство ▶ |
|
Блаже́нний, а, е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.
| ◀ благущий | Словарь української мови Борис Грінченко Б блаженний |
блаженство ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блаженний
Борис Грінченко
1924
Блаже́нний, а, е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.