Словарь української мови (1924)/благословляти

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
благословляти
Берлін: Українське слово, 1924

Благословля́ти, ля́ю, єш, сов. в. Благослови́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. I. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Нп. 2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.